|
Follow | ||
![]() |
|||
ХОРДОВІ (CHORDATA)
|
|||
|
Еволюційний розвиток тваринного світу обумовлює ускладнення організмів і виникнення у них суттєво нових елементів, які дають важливі переваги в освоєнні нових умов життя та боротьбі за існування. Одним з таких елементів є хорда, або спинна струна, яка стала внутрішньою опорою тіла і тією основою, на базі якої в подальшому розвинулися всі інші скелетні елементи. Тварин з такою унікальною конструкцією об’єднують у тип хордові (Chordata). Більшість вчених вважають, що хордові походять від споріднених із голкошкірими стародавніх предків, інші виводять їх від молюсків, членистоногих тощо. Тип хордові поділяють на підтипи напівхордові – Hemichordata, личинкохордові, або покривники – Urochordata (Tunicata), головохордові, або безчерепні – Cephalochordata (Acrania) і, нарешті, підтип черепні, або хребетні – Vertebrata (Craniata). Вважається, що предки безчерепних, одним із сучасних представників яких є ланцетник (Branchiostoma lanceolatum), дали початок усім хребетним тваринам, загальна кількість видів яких на Земній кулі на сьогодні сягає близько 50 000. Хребетні у своєму розвитку набули прогресивних рис у будові тіла, які надали їм у порівнянні із нижче організованими тваринами чимало суттєвих переваг. У першу чергу це поява хрящового або кісткового осьового скелету і різної складності елементів черепа, дихання зябрами чи легенями, диференціювання серця від двокамерного до чотирикамерного, розвиток високорозвиненої нервової системи, заміна яйцеродіння на яйцеживородіння і живородіння тощо. |
![]() |
||
![]() |
|||