Вісник Національного науково-природничого музею №8 - 2010
Тези
И.Н. Анищенко, Н.В. Гуринович, И.П. Сиренко
Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины
ул. Терещенковская, 2, г. Киев, ГСП-1, 01601, Украина
Информационно-компьютерная система коллекции типовых гербарных образцов новоописаний Н.С. Турчанинова
Статья посвящена вопросам создания и использования информационной системы для персональной гербарной коллекции типовых образцов новоописаний Н.С. Турчанинова из фондов Национального гербария Института ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины (KW). Представлена разработанная авторами структура системы и подробное описание таблиц с атрибутивной информацией, на основе которых создана база данных этой коллекции. Приведен ряд интерфейсных окон программы, с помощью которых наглядно продемонстрированы возможности разработанной системы для хранения, фильтрации, обработки и использования обширного материала уникальной типовой коллекции. Показана также возможность экспортирования/выгрузки информации из разработанной базы данных в сеть Интернет, что делает ее доступной широкому кругу специалистов-ботаников, преподавателей и студентов биологических факультетов высших и средних специальных учебных заведений, а также пользователей, интересующихся вопросами систематики и флористики высших сосудистых растений в целом и данной коллекцией в частности.
Ключевые слова: концептуальная модель, базы данных, компьютеризация гербария, именные гербарные коллекции, номенклатурный список видов, СУБД FoxPro, интернет, веб-страница
А.А. Коваленко
Национальный научно-природоведческий музей НАН Украины
Находки адвентивных видов растений в окрестностях Национального природного парка «Пирятинский» (Украина, Полтавская область)
Сообщается о находках 14 адвентивных видов в окрестностях НПП «Пирятинский», 3 из которых впервые приводятся для Полтавской области, а 4 местонахождения являются одними из самых северных в Левобережном Приднепровье. Обсуждается опасность инвазий этих заносных видов.
Ключевые слова: адвентивные виды, фитоинвазии, национальный природный парк, сохранение фиторазнообразия.
А.М. Краснова, А.І. Кузьмичов
Інститут біології внутрішніх вод РАН
Природно-екологічна та созологічна оцінка гідрофітобіоти Національного парку «Руський Сєвєр»
В роботі наведені флористичні, таксономічні, еколого-ценотичні, хорологічні та созологічні особливості гідрофітобіоти судинних рослин Національного парку Росії «Руський Сєвєр». Охарактеризована рослинність парку, виділені раритетні угруповання.
Ключові слова: озера, гідрофітобіота, флора, таксономічний склад, типи ареалів, типологічна структура, рослинність, синтаксони, раритетні угруповання, Росія.
Л.І. Крицька
Національний науково-природничий музей НАН України,
Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України
Обговорюється історичний погляд на розуміння обсягу виду в роді Lotus L. Наводяться морфологічний опис роду, секцій та підсекцій, ключі для визначення видів у роді. Для кожного виду подається діагноз українською мовою, базіонім, основна синоніміка, еколого-ценотична характеристика місцезростань, географічне поширеня, а також “locus classicus” за протологом, для частини видів цитується типовий зразок.
Ключові слова: рід лядвенець, Lotus L., систематика, флора, протолог, тип, лектотип, Україна
Л.И. Крицкая
Национальный научно-природоведческий музей НАН Украины,
Род Лядвенец — Lotus L. во флоре Украины
Обсуждается исторический взгляд на понимание объема вида в роде Lotus L. Приводятся морфологическое описание рода, секций, подсекций, ключи для определения видов в роде. Для каждого вида дается диагноз на украинском языке, базионим, основная синонимика, эколого-ценотическая характеристика местообитаний, географическое распространение, а также “locus classicus” по протологу, для части видов цитируется типовой образец.
Ключевые слова: рід лядвенець, Lotus L., систематика, флора, протолог, тип, лектотип, Україна
Л.І. Крицька
Національний науково-природничий музей НАН України
Основні риси розвитку флори степів та вапнякових відслонень Правобережного Злакового степу (північно-західне Причорномор’я)
Подано характеристику основних етапів формування флори Правобережного Злакового степу. Підкреслено, що загальний розвиток флори відбувався під впливом аридизаціїї клімату в напрямку поступової кріофітизації і ксерофітизації. На прикладі історії формування палеоендеміків, мезохроноендеміків та неоендеміків показано, що флора регіону є гетерохронною за віком та автохтонно-алохтонною за походженням. Важливу роль у становленні досліджуваної флори зіграли Давнє Середзем’я та Причорномор’я, а серед їх регіонів — Балкани, Мала Азія, Гірський Крим, Гірська Середня Азія, Приазов’я, Нижній Дон.
Ключові слова: історія розвитку флори, палеоботаніка, палеогеографія, флорогенетичні зв’язки, Правобережний Злаковий степ, Україна
В.В. Новосад
Національний науково-природничий музей НАН України
Біоморфологічна структура флори Рівнинного Криму та її аналіз
Проаналізована біоморфологічна структура флори регіону Рівнинного Криму. В якості основних біоморфологічних ознак рослин нами взяті такі як: загальний габітус, тривалість великого життєвого циклу, типи вегетації, типи надземних і підземних пагонів, а також типи кореневої системи. За основними ознаками біоморфологічної структури флора Рівнинного Криму характеризується як термофільна суб- середземноморська флора, що має ряд деяких специфічних особливостей, що зближують її з неморально-лісовими і лісо-степовими флорами, що зумовлено її перехідним, екотонним характером.
Ключові слова: судинні рослини, флора, біоморфологічний аналіз, спектри життєвих форм, біоморфогрупи, Рівнинний Крим, Україна.
И.Ф. Удра
Институт географии НАН Украины, Киев
Причины сокращения ареала граба обыкновенного (Carpinus betulus L.) и миграционные возможности восстановления его былого ареала
Рассматриваются причины изолированности широколиственных лесов с грабом на Левобережной Украине и приводится картосхема их распространения. Обосновывается возможность рефугиального выживания этих лесов на западных отрогах Среднерусской возвышенности с последующими миграциями вдоль террас бассейнов рек Десны, Сулы, Псла и Ворсклы. C начала развития земледелия дубово-грабовые леса на большей части Левобережной Украины были уничтожены путем выжигания и рубок и сохранились лишь под защитой рек. Природное восстановление былого ареала граба обыкновенного по установленным автором низким миграционным возможностям и высокой степени инсуляризации широколиственных лесов невозможно.
Ключевые слова: граб, ареал, динамика, причины сокращения, миграция, прогноз восстановления ареала.
О.Ф. Щербакова
Национальный научно-природоведческий музей НАН Украины
Оценка стратегий поведения модельных раритетных видов растений Кодымо-Еланецкого Побужья
Стратегию поведения модельных раритетных видов Кодымо-Еланецкого Побужья определяли по комплексу дифференциальных признаков. Определено, что преобладающими интегральным признаком поведения у Atocion hypanicum является реактивность, у остальных видов — толерантность, которая сочетается с выраженной в разной степени конкурентностью. Признаки реактивной стратегии проявляются кроме Atocion hypanicum, также у Dianthus hypanicus, Silene sytnikii, Gymnospermium odessanum, Crocus reticulatus и Fritillaria ruthenica.
Ключевые слова: раритетные виды, стратегии поведения видов, Кодымо-Еланецкое Побужье, Украина.
М. А. Коробченко, І. В. Загороднюк, І. Г. Ємельянов
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка,
Національний науково-природничий музей НАН України
Підземні гризуни як життєва форма ссавців
Дослідження підземних гризунів розпочалися понад 100 років тому і розвивалися упродовж тривалого часу, який можна розділити на декілька періодів: описи видового різноманіття та унікальних ознак; дослідження параметрів підземного екотопу; вивчення та аналіз морфологічних пристосувань; дослідження адаптацій у біології, фізіології, етології та популяційній екології підземних гризунів. Представлено характеристику кожного з періодів з особливою увагою до спеціальних досліджень екології та фізіології гризунів-землериїв. Серед ключових адаптацій до підземного способу життя у всіх груп землериїв виділено по 5 головних особливостей в області фізіології, сенсорики, морфології та етології. Представлено детальний аналіз екофізіологічних, поведінкових і сенсорних пристосувань гризунів-землериїв до підземного екотопу. Високо спеціалізовані підземні гризуни фауни України — Spalax та Ellobius — демонструють екологічну подібність один до одного, але відрізняються за ступенем розвитку адаптацій до підземного екотопу. Проаналізовано відмінності цих двох груп у пристосуваннях до підземного способу життя.
Ключові слова: підземні гризуни, адаптація, фізіологія, сенсорна екологія, соціальність, підземний екотоп.
М. А. Коробченко, И. В. Загороднюк, И. Г. Емельянов
Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко,
Национальный научно-природоведческий музей НАН Украины
Подземные грызуны как жизненная форма млекопитающих
Исследования подземных грызунов начались более 100 лет тому назад и развивались на протяжении длительного времени, которое можно разделить на несколько периодов: описание видового разнообразия и уникальных признаков; исследование параметров подземного экотопа; изучение и анализ морфологических приспособлений; исследование адаптаций в биологии, физиологии, этологии и популяционной экологии подземных грызунов, изучение сенсорной экологии. Представлена характеристика каждого из периодов с особым вниманием к специальным исследованиям экологии и физиологии грызунов-землероев. Среди ключевых адаптаций к подземному образу жизни у всех групп землероев выделено по 5 главных особенностей в области физиологии, сенсорики, морфологии и этологии. Представлен детальный анализ экофизиологических, поведенческих и сенсорных приспособлений грызунов-землероев к подземному экотопу. Высоко специализированные подземные грызуны фауны Украины — Spalax и Ellobius — демонстрируют экологическое подобие друг к другу, но отличаются степенью развития адаптаций к подземному экотопу. Проанализированы отличия этих двух групп в приспособлениях к подземному образу жизни.
Ключевые слова: подземные грызуны, адаптация, физиология, сенсорная экология, социальность, подземный экотоп.
І. В. Загороднюк
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Ссавці північного сходу України: зміни фауни та знань про її склад від огляду О. Черная (1853) до сьогодення. Повідомлення 2
Повідомлення 2 завершує порівняльний аналіз видового складу теріофауни колишньої Харківської губернії за даними з огляду О. Черная (1853) і сучасними поглядами на склад фауни регіону. Якщо у першому повідомленні головну увагу приділено змінам у таксономії та номенклатурі видів, то друге повідомлення присвячено переважно змінам складу фауни. Показано, що за останні півтора століття фауна регіону суттєво змінилася за рахунок випадіння низки видів «мисливських» звірів та вселення (природні інвазії, штучні інтродукції) нових чужорідних видів, а також через перебудови аборигенних степових фауністичних угруповань на більш вологолюбні та лісові. Індекс змін складу фауни регіону склав 22%, проте ще більшими є зміни рівнів чисельності і поширення окремих видів. У кожному субрегіоні або конкретному місцезнаходженні ці зміни є ще більшими і сягають 30–40 % формального складу фауни за століття. З урахуванням змін структури домінування видів у локальних фауністичних угрупованнях зазначені процеси відповідають критеріям екологічної катастрофи (зникнення аборигенних видів з виразною середовищетвірною функцією, втрата ролі ключових індикаторних видів у зональних комплексах, вихід на домінантні позиції адвентивних видів тощо). Основна частка історичних змін фауни пов’язана з діяльністю людини і може бути скорегована тільки через докорінний перегляд (або помітне зменшення обсягів) поточних і за суттю варварських форм природокористування.
Ключові слова: ссавці, таксономія, фауна, історичні зміни, Харківська губернія, Україна.
И. В. Загороднюк
Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко
Млекопитающие северо-востока Украины: изменения фауны и знаний об ее составе от обзора А. Черная (1853) до современности. Сообщение 2
Сообщение 2 завершает сравнительный анализ видового состава териофауны прежней Харьковской губернии по данным из обзора А. Черная (1853) и современным взглядам на состав фауны региона. Если в первом сообщении главное внимание уделено изменениям в таксономии и номенклатуре видов, то второе сообщение посвящено преимущественно изменениям состава фауны. Показано, что за последние полтора века фауна региона существенно изменилась за счет выпадения ряда видов «охотничьих» млекопитающих и вселения (естественная инвазия, искусственные интродукции) новых чужеродных видов, а также в результате перестройки аборигенных степных фаунистических сообществ на более влаголюбивые и лесные. Индекс изменений состава фауны региона составил 22%, однако еще большими являются изменения уровней численности и распространения отдельных видов. В каждом субрегионе или конкретном местонахождении эти изменения являются еще большими и достигают 30–40 % формального состава фауны за столетие. С учетом изменений структуры доминирования видов в локальных фаунистических группировках отмеченные процессы соответствуют критериям экологической катастрофы (исчезновение аборигенных видов с выраженной средообразующей функцией, потеря роли ключевых индикаторных видов в зональных комплексах, выход на доминантные позиции адвентивных видов и пр.). Основная доля исторических изменений фауны связана с деятельностью человека и может быть откорректирована только через коренной пересмотр (или заметное уменьшение объемов) текущих и по сути варварских форм природопользования.
Ключевые слова: млекопитающие, таксономия, фауна, исторические изменения, Харьковская губерния, Украина.
В. М. Мацуй
Національний науково-природничий музей НАН України,
Від живиці — смоли хвойних до бурштину-сукциніту
У статті розглянуто проблему походження бурштину-сукциніту та викопних бурштиноподібних смол. Охарактерізовано чотири етапи фосілізації живиці хвойних дерев у: 1) «бурштиновому лісі»; 2) палеоторфовищах; 3) морських водойомах; 4) наземних та підземних умовах континенту.
Ключові слова: бурштин-сукциніт, бурштино-подібні смоли, древні торфовища, розсипи бурштину.
Г.В. Анфімова
Національний науково-природничий музей НАН України
Реликвии палеонтологического собрания Геологического музея: коллекции Кранца
Розглянуті музейне та наукове значення палеонтологічних колекцій Кранца, наведені відомості про автора, прослідкована історія надходження колекцій до музею.
Ключові слова: палеонтологічні колекції, музейна цінність.
Т.М. Сургова, Є.К. Вовнянко, З.О. Ткаченко, Ю.В. Карлаш, Г.Г. Гаврись
ДП «Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи»
Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
Міністерство освіти і науки України
Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання
На основі чинних в Україні нормативних документів наведено основні критерії експертної оцінки наукової і практичної цінності зоологічних колекцій, що претендують на статус національного надбання та наведено їх перелік.
Ключові слова: унікальні наукові об’єкти, зоологічні колекції, зоологічні фонди, науково-технічна експертиза, національне надбання.
О.В. Червоненко
Национальный научно-природоведческий музей НАН Украины
Национальний научно-природоведческий музей НАН Украины — 2008–2010: три года на пути к созданию музея современного типа
Кратко рассмотрены исторические аспекты формирования и развития музея, а также его современная структура и основные направления деятельности. Особо подчеркнуто, что современные социально-экономические условия и требования, предявляемые к музею современного типа, привели к внедрению новых направлений работы, сохраняя при этом лучшие традиции и приобретенный десятилетиями опыт. Кроме традиционных направлений деятельности — научной, музейной, научно-образовательной и культурно-просветительской работы, показаны основные достижения музея за последние три года с учетом использования некоторых современных бизнес-технологий. Обсуждаются проблемы, сдерживающие развитие музейного дела в Украине, а также стратегические перспективы его развития.
|
