Національний науково-природничий музей Національної академії наук України

Металічні корисні копалини

        Залізо. Головним родовищем залізних руд  є Великий Кривий Ріг, який об’єднує Криворізький басейн, Кременчуцький, Белозерський залізорудні райони. Криворізький басейн – це смуга залізистих порід протерозойського віку, яка прстягається  з півночі на південь  більш ніж на 100 км, шириною 2-7 км, глибиною 2,5-3 км. Зруднення представляє собою багаті залізні руди, залізісті кврцити та бурі залізняки. Вміст заліза в рудах 30-50 до 70%. Походження руд осадочно-метаморфогенне. Вміщуючі породи – джеспіліти, кристалічні сланці та роговики смугастої та плойчастої текстури. Руди за мінеральним складом мартитові, магнетитові, мартит-гематитові, гетит-гематитові. Кременчуцьке родовище  являє собою продовження Криворізької залізорудної смуги на північ. (№79, 80)
       Руди Керченського залізорудного басейну осадочного генезису верхньонеогенового віку складені пологозалягаючими пластами піщано-глинистих порід  з верствами бурих залізняків. Головні типи руд табачні, коричневі,”ікряні”. Характерні оолітові текстури. Вміст заліза в рудах 20-50%. Палеогеографічна ситуація утворення кімерійських залізних руд Керченського півострова відтворена на макеті.
        Марганець. У південній частині Украйнського щита, в його осадовому чохлі знаходяться Нікопольський та Великотокмацький  марганцеворудні басейни. Вони величезні за масштабом і складають 11,8% світових запасів марганцю. Вміст марганця у рудах 23%. Руди поділяються на окисні (основний промисловий тип), окисно-карбонатні, карбонатні.
Нікопольське родовище розташоване на північному борту Каховського водосховища. Пластовий рудний поклад простягається у  субширотному напрямку на 250 км при ширині до 25 км та потужності пластів пронад 2м. Руди переважно окисні та гідроокисні піролюзит-псиломеланові.
Великотокмацьке родовище простягається на південь від м.Запоріжжя на південь приблизно на 100 км; рудний поклад складений переважно  карбонатами марганцю – манганокальцитом, родохрозитом. Ситуація утворення нікопольських руд зображена на макеті. (№83)
        Титан-цирконієві руди. Україна – одна з найбільших виробників титанових та цирконієвих концентратів із розсипів олігоцен-міоценового віку та ільменіту з кор вивітрювання. Головною розсипною провінцією є Придніпровська розсипна зона шириною 70-100 км, довжиною 790 км. Основні промислові титан-цирконієві родовища – Малишівське (найбільше в Європі) – в Дніпропетровській області, та Іршанська група у Житомирській області. Руди являють собою кварцеві піски з проверстками рудних мінералів. На Малишівському родовищі вміст циркону у пісках 2,5- 7 кг/м3 , рутилу 8-13 кг/м3, ільменіту 22-45 кг/м3. У цирконі встановлена домішка гафнію, у титанових мінералах – танталу, ніобію, скандію, ванадію. Вміст ільменіту у пісках Іршанської групи родовищ сягає 130 кг/м3. (№84)
        Ртуть, сурма, поліметали. Основними кольоровими металами України є ртуть та сурма, які створюють мінерали кіновар, метациннабарит (ртутні), антимоніт (сурм’яний). Найважливіша ртутна провінція знаходиться у Донбасі – це Микитівське родовище та менш важлива у Закарпатті  (Вишковський район). Свинець та цинк одержують з сульфідів – свинцевого блиску (галеніту) та цинкової обманки (сфалериту). Родовища цих металів (Нагольний кряж, Донбас та Закарпаття)  незначні за масштабом. Цінними домішками у свинцево-цинкових рудах є золото та срібло. Золото видобувається з зони окислення Мужиївського родовища Закарпаття. Найбільш перспективним на мідь, являється Волинський рудний район у північній частині Волино-Подільської плити. Самородна мідь вкраплена у трапові базальти вендського віку у вигляді дендритів (вітрина 40). (№85,86,87)
        Акцесорні, рідкісні, розсіяні елементи. Крім розсипних родовищ, в яких багато цих елементів, являються домішками, існують їх корінні родовища. Всі вони розташовані на теріторії УКЩ.  Пержанське родовище берилію знаходиться у північно-західній частині УКЩ. Берилій концентрується у мінералах гентгельвіні та фенакіті, які вкраплені у метасоматично змінені граніти (пертозити). В центральній частині УКЩ виявлені Полохівське та Станкуватське родовища літієвих пегматитів. Літій формує мінерали сподумен та петаліт. У Приазовському блоці УКЩ знаходиться Шевченківське родовище сподуменових руд. Тантал-ніобієва мінералізація (мінерали колумбіт, танталіт, пірохлор)  встановлена в маріуполітах Мазуровського родовища у Приазов’ї. Германій як супутний елемент  міститься у кам’яному вугіллі Донбасу. В централіній частині УКЩ у Жовторічнянському родовищі поряд з урановою мінералізацією виявлено скандій, яким збагачений мінерал акміт. Руди рідкісноземельних елементів (лантаноїди та ітрій) містяться в Азовському, Новополтавському, Петрово-Гнутівському родовищах  Приазовського блока УКЩ. Всі рідкіснометалеві та рідкісноземельні родовища генетично пов’язані з процесами магматизму та постмагматичною діяльністю.

У фондах Геологічного музею зберігаються близько 60 тис. зразків руд металічних і неметалічних корисних копалин, гірських порід, окремих мінералів та викопної фауни і флори.

Музейна колекція залізорудних родовищ представлена зразками з Великого Кривого Рогу, який об’єднує Криворізький басейн, Кременчуцький та Білозерський залізорудні райони, а також рудами Керченського басейну. Всього у фондах Музею зберігається близько 200 зразків, які характеризують залізорудні басейни.

Зруденіння Криворізького басейну представлено багатими мартитовими, магнетитовими, мартит-гематитовими, гетит-гематитовими рудами, залізистими кварцитами та бурими залізняками. Вміст заліза в рудах становить 30-50 до 70 %. Породи криворізької серії представлені залізистими кварцитами, кварцито-сланцями, кристалічними сланцями та роговиками смугастої та плойчастої текстури.

Осадові руди Керченського басейну складені пологими пластами піщано-глинистих порід з верствами бурих залізняків. У фондах зберігається 42 зразка керченських руд. Головні типи, які представлені у колекції, це руди «табачні», коричневі та «ікряні». Характерні оолітові текстури. Вміст заліза в рудах 20-50 %. В колекції представлені типові мінерали керченських руд– вівіаніт, 6 зразків анапаїту, мітрідатит, а також променистий керченіт (23 зразка).

Музейна колекція марганцеворудних родовищ представлена зразками з Нікопольського та Великотокмацького басейнів. Загалом у фондах Музею зберігаються близько 20 зразків, які характеризують марганцевий басейн. Вміст марганцю у рудах 23 %. Це окисні (основний промисловий тип), окисно-карбонатні, карбонатні руди.

Нікопольське родовище розташоване у північному борту Каховського водосховища. Руди переважно окисні та гідроокисні піролюзит-псиломеланові. У фондах музею зберігаються руди піролюзит-псіломеланові, манганіт-піролюзит-псіломеланові, кальцієво-родохрозитові, а також у вигляді піролюзитових конкрецій.

Великотокмацьке родовище простягається від м.Запоріжжя на південь приблизно на 100 км; рудний поклад складений переважно карбонатами марганцю – мангано-кальцитом, родохрозитом. В колекції музею зберігаються зразки карбонатної манганокальцит-родохрозитової руди.

Музейна колекція титан-цирконієвих родовищ представлена зразками порід та руд з Придніпровської розсипної провінції. Основні промислові титан-цирконієві родовища – Малишівське (найбільше в Європі) – в Дніпропетровській області, та Іршанська група родовищ у Житомирській області. Руди представлені кварцевими пісками з проверстками рудних мінералів. На Малишівському родовищі вміст циркону у пісках 2,5 - 7 кг/м3, рутилу 8-13 кг/м3, ільменіту 22-45 кг/м3. У цирконі встановлено домішок гафнію, у титанових мінералах – домішок танталу, ніобію, скандію, ванадію. Вміст ільменіту у пісках Іршанської групи родовищ сягає 130 кг/м3. У колекції музею зберігається 15 зразків пісків з високим вмістом титанових, цирконієвих та інших мінералів.

Музейна колекція кольорових металів представлена зразками рудмінералів та вміщуючих порід з родовищ міді, ртуті, сурми, поліметалів.

Музейна колекція родовищ міді. Cамородна мідь Волині представлена зразками, cеред яких є самородки вагою 410 г та 310 г.
У зразках, які представлені лавобрекчією з Рафалівського кар’єру присутня вкраплена мідна мінералізація, в окремих випадках встановлюються утворення самородної міді розміром до 2 мм. Мідь утворює також дендрити розміром 2,2 – 5,5 см, вагою від 14 до 18,5 г, типового мідно-червоного кольору. В колекції присутні зразки, які можна віднести до унікальних. Поверхня самородної міді нерівна, бугриста, гачокувата, з порожнинами, частина яких виповнена дрібнозернистим кварцем та анальцимом. Поверху зразків утворилась плівка куприту і малахиту.

Стратиформні родовища та рудопрояви Припятсько-Дніпровсько-Донецького міденосного поясу представлені червоноколірними відкладами верхнього девону та нижньої пермі, в яких зустрічається мідна мінералізація. В колекції зібрані мідисті пісковики Бахмутської улоговини– з халькозином, борнітом, халькопіритом, азуритом та малахітом з Картамишського рудопрояву Луганської обл., зразки з рудопроявів Донецької області. Мідна мінералізація в кварцових жилах Нагольного кряжу представлена карбонатами (малахіт, азурит), сульфідами (халькопірит, борніт) та оксидами (куприт) міді.

В Музеї зберігаються зразки мідистих пісковиків з Передкарпатського передового прогину. Мідна мінералізація убога і представлена вкрапленістю «мідної зелені», яка асоціює з гидроксидами марганцю.

Сульфідні мідно-нікельові руди Прутівського родовища Житомирскої області репрезентовані 8 зразками нікелевої руди, яка вкраплена в габро-діориті, гранофірі та олівіновому габро-нориті. Експонується зразок з контакту габро-пегматиту та олівинового габро з вкрапленням сульфідів (знизу халькопірит, зверху піротин).

Музейна колекція родовищ ртуті, сурми. Найважливіша ртутна провінція знаходиться у Донбасі – це Микитівське родовище та у Закарпатті (родовища Боркут, Великий Шаян, Кам’яний кар’єр).

Рудні мінерали (13 зразків) з Микитівського родовища представлені кіновар’ю, метациннабаритом (ртутні) та антимонітом (сурм’яний), 7 зразків репрезентують родовища Закарпаття. Це переважно метациннабарит, діорит-порфір з вкрапленістю кіноварі.

Музейна колекція родовищ поліметалів представлена переважно штуфамисвинцево-цинкових руд з баритом (10 зразків) з Берегово-Бийганського рудного району. В колекції є також свинцево-цинкові руди невеликих родовищ і рудопроявів Нагольного кряжу.

Музейна колекція благородних металів є представницькою, складається з проб самородного золота, супутніх комплексних руд та вміщуючих порід головних родовищ. В Геологічному музеї знаходяться зразки ендогенного та екзогенного золота з різних родовищ України. Ендогенні родовища УЩ представлені колекцією зразків руд та вміщуючих порід Майського, Клинцівського, Сергієвського та Сурожського родовищ.

Колекція золота Майського родовища УЩ складається з 17 зразків і представлена тонкодисперсною (0,00n-0,0n мм, до 0,07 мм) вкрапленістю в золота в сульфідах – піриті, піротині, марказиті. Золото виповнює мікропрожилки в рудних мінералах або утворює зростки з піритом. Іноді воно асоціює з халькопіритом, сфалеритом, телуридами та сульфідами вісмуту. Відношення Au:Ag складає 7:1. Вміщуючи породи (св. 18, гл. 133 м та св. 10, гл. 230 м) представлені біотит-амфіболовими плагіогнейсами, які калішпатизовані, окварцовані, біотитизовані. Макроскопично помітні орієнтовані вкраплення золото­носного піриту та піротину. Також розвинуті відокремлення сульфидів заліза в інтерстиціях зерен кварцу та калішпату. Золото виявлено у вигляді корозійних облямівок навколо зерен піриту, мікропрожилків у піриті, вкраплень у нерудних мінералах.

Колекція золота родовища Клинці складається з 6 зразків руди і представлена золотоносними кварцовими метасоматитами, які розвинуті по метабазитах. Породи містять вкрапленість піротину, піриту, марказиту, халькопіриту, арсенопіриту, герсдорфіту, самородного вісмуту та золота. Золото формує дрібні зерна розміром 0,08-0,1 мм.

Колекція золота Сергіївського родовища складається з 5 зразків руди і представлена кварц-тремолітовими і кварц-карбонат-тремолітовими скарнами, які розвинуті в ендо- та екзоконтактах субвулканічного тіла гранодіорит-порфірів. Рудні скарнимають сірий, сіро-білий, білий колір, вміщують вкрапленість піриту, піротину, арсенопіриту, галеніту, сфалериту, сульфосолів вісмуту та телуру.

Колекція золота Сурозького родовища складається з 6 зразків руди і представлена кварцово-сульфідними метасоматитами по брекчійованому актиноліту на контакті з кварц-кумінгтонітовими сланцями. Золото асоціює з піритом та піротином, його вміст досягає 9,9-9,3 г/т. У слабо окиснених метаморфічних сланцях розповсюджене пиловидне золото, вміст якого складає 1-4, 9 г/т. Слабо золотоносним є також розсланцьований магнетитовий кварцит, вміст золота в якому сягає 0,8 г/т.

Колекція золота Мужиївського родовища в Закарпатті складається з 12 зразків первинних комплексних руд. Вони представлені суцільними свинцево-цинковими рудами з баритом, в яких золото асоціює з галенітом та свинцево-сурм’яними сульфосолями. Самородне золото в первинних рудах формує мікровключення. Крім того, на Мужіївському родовищі встановлений електрум. В музейній колекції є зразок вкрапленого самородного золота у кварц-каолініт-гетитовому агрегаті. Розмір зерна становить 2,5х3 мм.

Колекція золота Бобриківського родовища представлена зразками золото-поліме­талічних та окиснених руд, що складені сфалеритом, галенітом, піритом, халькопіритом. В колекції Музею також є зразки кварц-арсенопіритової жили, кварц-сідерит-анкеритової жили, вміщуючих алевролітів. Вміст золота у золотоносному піриті різноманітних генерацій досягає 1,2-34 г/т, за максимальних значень - 310 г/т (19 зразків).

Музейна колекція екзогенних руд Бобриківського родовища складається з 5 зразків. Вміст золота в пробах 3,7-5,6 г/т. Вони представлені кварц-англезит-церусит-скоро­дитовою, кварц-гетит-скородитовою та кварц-охровою рудою. Золото мікроскопічне, асоціює з кварцом, сульфідами заліза, арсенопіритом. Морфологія золотин дендрит­топодібна, кристалічна (досконалі та недосконалі кристали), зустрічаються зростки кристалів неправильної форми - інтерстиційні утворення.

Музейна колекція екзогенного золота річкової мережі Українських Карпат, Передкарпаття та Закарпаття складається з 110 зразків розсипного золота, що відібрані з алювіальних четвертинних відкладів річок, їх приток та струмків. Це басейни рр. Білий Черемош, Чорний Черемош, Уж, Тиса, Чорна Тиса, Латориця, Прут (притоки Лючка, Медвежий), малий Серет, Дністер.

Кожна проба золота складається з декількох дрібних золотин (в кількості від 2 до 10) вагою десяті – соті долі мг. Розмір золотин 0,n мм, іноді n мм. Форма їх пластинчаста, плівкова, листувата, грудкувата, гачкувата.

Слід зазначити, що головний петрофонд золотих родовищ УЩ зберігається у літотеці Інституту геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України.

Музейна колекція рідкісних та рідкісноземельних металів є представницькою і репрезентована 52 зразками рудмінералів та вміщуючих порід з різних родовищ УЩ.

Акцесорні, рідкісні, розсіяні елементи. Крім розсипних родовищ, в яких більшість цих елементів є домішками, існують і корінні родовища. Всі вони розташовані на теріторії УЩ. Всі рідкіснометалічні та рідкісноземельні родовища генетично пов’язані з процесами магматизму та постмагматичною діяльністю.

Флюорит-карбонатитове родовище Петрове-Гнутівське розташоване у східній частині УЩ в долині р. Кальміус на північний схід від Маріуполя. Це родовище належить до рідкісноземельних, що пов’язані з лужними сієнітами. Музейна колекція представлена штуфами, відібраними з поверхні рудної жили. Штуфи – грубозернисті зростки рожевого кальциту, паризиту, галеніту, флюориту. Кальцит в зразках складає 30-50 % об’єму. Зерна в агрегатах 10-15 мм, тісне зрощені з паризитом (його об’єм у штуфах 30-40 %). Колір рожево-малиновий з буруватим відтінком. Розмір зерен в агрегатах декілька мм. Флюорит в штуфах складає 10-20 %. Колір мінералу зеленуватий з сірим відтінком рідше білий, фіолетовий. Агрегати флюориту крупнозернисті, тріщинуваті. Галеніт виділявся після згаданих вище мінералів, він займає 10-15 % об’єму рудної маси. Складає агрегати в вигляді гнізд, сікучих жил розміром 3-6 см в перетині. Агрегати дрібно- рівномірнозернисті, в жилах орієнтовано-гранобластові. З поверхні галеніт покритий кіркою англезиту та церуситу. В галеніт вкраплені агрегати дрібнозернистих піриту та халькопіриту.

Сущано-Пержанське берілієве родовище представляють (10 зразків) пертозит з вкрап­леністю гентгельвіну та каситериту, граніт пержанський з вкрапленістю алюмофторидів (веберит, прозопіт), граніт-порфір з вкрапленістю каситериту з домішками F, Nb, Rb, Li, а також штуф кварцової жили (з гентгельвіном) у граниті. Граніт крупнозернистий, складений рожевим калішпатом, кварцом, біотитом. Контакт з жилою чіткий. Кварц-гентгельвіновий агрегат грубозернистий. Гентгельвін рожевий, частково окиснений.

Станкуватське (12 зразків) та Полохівське (5 зразків) літієві родовища презентує сподумен-петалітова руда, яка виступає у гніздах у граніті.

Колекція Азовського цирконій-рідкісноземельного родовища складається з 26 зразків первинних комплексних руд. Азовське родовище приурочене до однойменного сієнітового штоку, що має зонально-кільцеву будову. Внутрішня зона– лейкократові біотитові кварцові сієніти, зовнішня зона (рудоносна) – меланократові амфібол-олівін-піроксенові сієніти та сієніт-пегматити. Головні мінерали сієнітів – лужний польовий шпат (частіше анартоклаз-мікропертит), амфібол (ферогастингсит), моноклінний піроксен (геденбергіт, егірин), олівін (фаяліт), біотит. Вміщуючі породи у колекції представлені різновидами сієніту (всього 15 зразків): сієніт-пегматит меланократовий, який складений ідіоморфним ферогастингситом (рогова обманка) та лужним польовим шпатом з вкрапленістью циркону; сієніт-пегматит кварцовий з окремими зернами циркону та червоного бритоліту; сієніт-пегматит амфібол-піроксеновий (егірин, еденбергіт) меланократовий з окремими дрібними зернами червоного бритоліту та аланіту.

Цирконієве і рідкісноземельне зрудненіння просторово відокремлені. В екзо­контакті центральної зони біотитових кварцових сієнітів розвинуті цирконій-рід­кісноземельні руди, що складені дрібними кристалами циркону ZrSiO4, бритоліту 2[(Ca,Ce)5 (SiO4 PO4)3 (OH,F)], аланіту (ортиту) (Ca,Ce)2 (Al,Fe)3 Si3O12 [O,OH], флюориту, менше розвинуті бастнезит 6[(Ce,La)FCO3], монацит, чевкініт. Цирконієве зруднення (без рідкісних земель) локалізоване на віддаленні від екзоконтактової зони. У колекції зберігаються багаті цирконові руди з бритоліом та аланітом; зразок моно­зерна альбіту з тонкими жилками 1-3 мм світло-зеленого флюориту; дрібні зерна без­барвного флюориту серед брітоліт-аланітових гнізд; цирконове гніздо з брітолітом у нефеліновому сієніті; цирконова багата руда (понад 60 % циркону). Циркон ідіо­морфний, розмір зерен 1-5 мм. Аланіт утворює ксеноморфні гнізда розміром 3-10 мм. Представлена також багата брітолітова руда. Бритоліт червоний та жовтий, формує гнізда 0,5-2 см та вкрапленість. Гнізда брітоліт-ферогастінгситові розміром 1-4 см.