Національний науково-природничий музей Національної академії наук України

Криптозой

Вітрина1. Архей (археозой). Архей тривав приблизно з 4,0 млрд. р. до 2,5 млрд. р. тому. Найдавніші утворення зосереджені в метаморфічних породах осадочного й магматичного походження. За складом атмосфера відрізнялась від сучасної більшою відносною кількістю метану, оксиду вуглецю, аміаку та водяних парів. Кисню було дуже мало. Архейські моря мали значно меншу солоність. За сучасними уявленнями утворення біосфери почалось близько 3,8 млрд. р.

Вітрина 2-4. Протерозой. Початок протерозою- 2,5, закінчення- 550 млн. р. тому. За цей час виникли аеробні бактерії, перші гриби, рослини, тварини; їх рештки представлені відбитками та слідами життєдіяльності .

Вітрина 4. Вендський період. Початок венду- 0,65, кінець- 0,55 млрд. р. тому. Це час бурхливого розвитку життя в пізньому протерозої- розповсюджені прокаріоти (бактерії та ціанеї), еукаріоти (рослини, тварини та гриби). Венд- частина протерозою.

Життя у венді розповсюдилось по всьому світу. Особливістю вендської фауни є поширення м'якотілих багатоклітинних. Знайдено безліч слідів життєдіяльності тварин. Відклади вендського морського басейну є на заході України, де утворюють потужний чохол до 600 м.

Фанерозой

Протягом фанерозою відбувались значні перебудови (біотичні події), що фіксуються змінами розмаїття організмів. Відбувалися масові появи нових груп організмів високого таксономічного рангу та вимирання старих. На цій основі та з врахуванням особливостей розвитку земної кори фанерозой поділено на три ери: палеозойську (тривала 290 млн. р,), мезозойську (- 195 млн. р.) та кайнозойську ( - 65 млн. р.).
Вітрини 5-11. Палеозойська ера (550-250 млн. р.) охарактеризована представниками всіх п'яти царств: бактерій, ціанобіонтів, рослин, тварин. Палеозой поділяється на шість, або сім періодів.
Вітрина 5. Кембрійський період (Cambria - латинська назва півострова Уельс в Англії). Автор А.Седжвік виділив його в 1835 р. Початок 550 мли. р. тому. кінець 500 млн. р.; тривалість 50 млн. р. Для кембрію характерна масова поява організмів з секреційним скелетом - фосфатним, вапняковим, кременевим. Відомі представники майже всіх типів тварин, що відомі тепер, в тому числі хордові. З тварин, що знайдені тільки в кембрії існували археоціати. Бурхливого розквіту зазнали трилобіти, хіоліти, деякі гастроподи, брахіоподи з органічно-фосфатною черепашкою, древні голкошкірі та групи невизначеного систематичного положення, в тому числі акрирархи. З кембрію сліди життєдіяльності тварин стають більш складними й різноманітними, що пов'язують з розмаїттям етології (поведінки) тварин. В Україні кембрійські відклади знайдені тільки на західному схилі українського щита. Вони представлені мілководними теригенними відкладами, утворюють товщу до 300 м. Зафіксовані сліди риючих організмів (черви), рідко зустрічаються трилобіти, є фосфатні беззамкові брахіоподи, хітинові трубочки сабеледітид тощо (рис. Ж-4).
Вітрина 6. Ордовицький період тривав 65 млн. р.
З  середнім  ордовиком  пов'язана  друга  масова  поява  різноманітних багатоклітинних, що мали карбонатний скелет: кнідарії (строматопорати та корали), головоногі молюски з прямими фрагмаконами, брахіоподи, голкошкірі. В ордовику продовжувався розквіт трилобітів, з'явились мечохвости та граптоліти. Строматорати та корали замінили археоціатів у рифовій екосистемі. Хребетні (один з підтипів хордових) в цей час не дуже різноманітні, вони представлені двома класами безщелепних (телодонти й різнощиткові). Наприкінці ордовику відбувається масове вимирання багатьох древніх груп безхребетних.
Ордовицькі відклади обмежено поширені на заході України, де утворюють не дуже потужний чохол (до 10 м). Представлені теригенними та карбонатними утвореннями. Рештки тварин та відклади ордовіку свідчать про зміну клімату від прохолодного на початку періоду до теплого наприкінці ордовіку.
Вітрина. 7. Силурійський період почався 435 млн. р. тому, тривав 25 млн. р. Силур - один з найкоротших період палеозойської ери - знаменує появу наземних рослин, що мали вигляд "трав" (куксонії). На суходолі до багатоніжок додались скорпіони. У водному середовищі виникли перші щелепнороті, які представлені рибами (рис. Ж-11).
Широко розповсюдились різноманітні кнідарії, головоногі молюски з прямими фрагмаконами, членистоногі, брахіоподи, голкошкірі, граптоліти тощо.
Силурійський морський басейн успадкований від ордовицького, має широкі палеогеографічні зв’язки, дуже добре охарактеризований викопними рештками різноманітних морських організмів та ракоскорпіонами, які жили в  лагунних умовах. Клімат змінювався від теплим тропічним (за широким розповсюдженням коралових біогермів) до спекотного та посушливого (що підтверджується широким розповсюдженням лагунних утворень - гіпсів та доломітів).
Вітрина 8. Девонський період почався 410 млн. р. тому, тривав 55 млн. р. Головні біотичні події: поява перших наземних хребетних й збільшення розмаїття вищих рослин та членистоногих. Наземні хребетні представлені амфібіями -стегоцефалами. Суходіл продовжували завойовувати різноманітні членистоногі, з’явились перші павуки, кліщі, комахи.
Різноманітними були й морські безхребетні девону, брахіоподи, пелециподи, морські лілеї та морські їжаки, головоногі з прямими та спіральними фрагмаконами (почався розвиток амоноідей - гоніатити одна з найважливіших груп головоногих молюсків девону), конодонти набувають більшого значення. Серед лагунних членистоногих зустрічаються гіганти - ракоскорпіони до 1,5 - 2 м довжини.
В прісноводних й морських басейнах мешкали різноманітні безщелепні й щелепнороті. Відомі представники всіх класів риб: пластиношкірі, акантоди, хрящові й кісткові. З цієї причини девон називають віком риб (рис. Ж-12).
На Україні девонські басейни були поширені на півночі, заході, південному заході, в ДДЗ та схилі Воронезького масиву. Рештки різноманітні, які мають космополітне розповсюдження. Помітні палеогеографічні зв’язки з Західною Європою та морськими басейнами Східної Європи та Уралу. Клімат був переважно спекотним посушливим, про що свідчать поклади кам’яної солі в лагунних басейнах ДДЗ.
Вітрини 9-10. Карбон, або кам'яновугільний період почався 355 млн. р. тому, тривав 60 млн. р. З карбоном пов'язаний розквіт наземного життя. Дерева іноді досягали у висоту 30 м (різні плаунові та хвощові). Відбувалось глобальне накопичення величезних мас рослин, які загинули й дали початок вугільним товщам. В цьому періоді вперше відбулась перша диференціація рослинності на фітогеографічні області (Єврамерійська, Катазійська, Ангарська та Гондванська).
Помітно поповнився світ наземних хребетних. Особливо різноманітними були древні амфібії - стегоцефали. Разом з ними зустрінуті перші парарептилії (котилозаври) й справжні рептилії (лепідозаври, звіроподібні). З безхребетних суходіл завоювали черевоногі молюски з легеневим типом дихання. Збільшилась кількість та розмаїття членистоногих: павуків, скорпіонів та комах. Серед них відомі гігантські форми, розмах крил яких досягав 1 м.
Багато груп морських безхребетних, в тому числі форамініфери (фузуліни), корали, молюски, моховатки, брахіоподи, голкошкірі; серед водних хребетних переважали акулові й променепері риби (рис. Ж13-14).
Тропічний клімат карбону та тектонічний режим сприяли  накопиченню родовищ кам’яного вугілля в суходільних та приморських болотах. Відклади карбону збереглися в Львівсько-Волинському, Придобруджському, Прип’ятському, Дніпровсько-Донецькому прогинах, на Скіфській плиті та в  Донбасі. Відомі екзотичні брили карбону та пермі в Кримських горах. 
Чудовою ілюстрацією умов пізнього карбону є діорама „Карбоновий ліс”, яка створена за консультації О.К.Щоголєва художниками В.Колочком та М.Островським (рис.  ).
Вітрина. 11. Пермський період почався 295 млн. р. тому, тривав 45 млн. р. Для пермі характерне перетворення наземної та морської біот. Наприкінці пермі зафіксоване масове вимирання низки груп тварин, характерних для моря палеозою взагалі. Зникли фузуліни, табулятоідеї, тетракорали, трилобіти, евриптероідеї, багато амонітів, брахіопод, моховаток, морських бутонів, морських лілей, риб - акантоди тощо.
Пермські відклади розповсюджені на Україні в тих же басейнах, що й карбонові, але вони представлені здебільшого лагунними фаціями за посушливого клімату й лише в Криму збереглися нормально-морські умови. Клімат в пермі був переважно посушливим, що було наслідком герцинського гороутворення.
Вітрини 12-15. Мезозойська ера почалась 250 млн. р. тому, закінчилась 65 млн. р. тому; тривала 185 млн. р. Ера поділена на три періоди: тріас, юра, крейда. Для ери характерний новий розквіт більшості типів тварин й відділів рослин, що з'явилися раніше. В наземній біоті переважали плазуни ("вік рептилій"), виникли ссавці й птахи. З рослин панували голонасінні й папоротевидні, в крейді до них приєдналися покритонасінні - квіткові. Черговий розквіт рослин, серед яких було багато дерев, призвів до нової епохи вугленакопичення, особливо значної в юрі. Різноманітна й морська біота; в цей час існували практично всі відділи водоростей й майже всі типи царства тварин.
Мезозойські моря приурочені до півдня України (тріасове та юрське). Крейдовий морський басейн покривав майже всю територію сучасної України за виключенням кількох островів (в Карпатах на Українському щиті). Клімат був переважно теплим, за виключенням ранньої крейди.
Вітрина 12. Тріасовий період почався 250 млн. р. тому, тривав 47 млн. р. Особливістю тріасового періоду є перехідний характер систематичного складу біоти. Продовжували існувати палеозойські релікти й разом з ними жили нові групи організмів, характерні для мезокайнозою. Так, серед наземних рослин переважали голонасінні, а у відділі папоротеподібних з'явилися нові групи рис.Ж-16). В середньому тріасі відбулась зміна палеофітної флори на мезофітну.
Помітно скоротилося число земноводних: поступово вимерли стегоцефали, їх екологічні ніші зайняли безхвості земноводні (жаби). Збільшилось розмаїття плазунів. Виникли динозаври, птерозаври й крокодили. Продовжували існувати багато звіроподібних плазунів, які дали в пізньому тріасі перших ссавців невеликих розмірів, що зовні нагадували землерийок, щурів, або собак. У пізньому тріасі виникли перші представники класу птахів, про що свідчить нещодавня знахідка у верхньотріасових відкладах Техасу не відомого раніше викопного, якого назвали Proavis.
В морях з'явилися шестипроменеві корали й перші амоніти з аконітовою лопатною лінією, правильні морські їжаки тощо. Серед хребетних в цей час жили костисті риби й різні водні рептилії (іхтіозаври, плезіозаври й плакодонти). Разом з тим на протязі тріасу вимерли характерні дня палеозою групи безхребетних тварин, наприклад, головоногі молюски з прямою черепашкою, амоніти з цератитовою переділковою лінією, деякі брахіоподи тощо.
Морські тріасові відклади розповсюджені в Переддобруджзькому прогині, ДДЗ, в Криму (флішова зона), в Карпатах (зона скель). Клімат був теплим.
Вітрина 13. Юрський період почався 203 млн. р. тому, тривав 68 млн. р. На цей час приходиться розквіт папоротей й різноманітних голонасінних рослин. Характерні масові захоронення мертвих рослин, переважно дерев, що призвело до потужного вугленакопичення, яке за масштабами подібне до карбонового.
В юрі відбувся розквіт плазунів. Разом з тими, що існували на суходолі (динозаври, звіроподібні), відомі водні представники (пліозаври, плезіозаври) а також, ті що завоювали повітряний простір (птерозаври).  Серед динозаврів завились перші гіганти. Птахи представлені ящірохвістими (археоптерикс) та безкильовими зубатими формами. Можливо, вже виникли й справжні віялохвості птахи. З'явився новий підклас ссавців - сумчасті. Серед наземних безхребетних спостерігається розквіт комах.
В морях України почали зустрічатися нові групи безхребетних; планктонні форамініфери, незвичайні келихоподібні бівальвії (рудисти), різноманітні амоніти й белемніти, збільшилась різноманітність морських їжаків, моховаток тощо. З'явилися нові водорості - діатомові й динофітові. Багато організмів, що раніше виникли, зазнали розквіту у юрі (рис.Ж-17).
Клімат був теплим. Моря поширювались в Передкарпатському прогині, ДДЗ, Криму .
Вітрина 14, 15. Крейдовий період (крейда) почався 135 млн. р. тому, тривав 70 млн. р. Головною біотичною подією цього часу була поява та інтенсивний розвиток покритонасінних - квіткових рослин, що призвело збільшення комах. Продовжувався розквіт наземних й літаючих плазунів. Серед наземних рептилій переважали динозаври як ящеротазові (тиранозаври, бронтозаври й страусоподібні  целулозаври), так й птахотазові (стегозаври, анкілозаври, цератопси, ігуанодони та вутконосі). Крилаті рептилії були представлені птеродактилями. В крейді плацентарні ссавці вже досить різноманітні (комахоїдні, хижі, копитні, примати тощо).
Надзвичайно різноманітні морські безхребетні, які представлені в експозиції: продовжували розвиток рудисти, своєрідні черевоногі молюски (неренеїди), головоногі молюски (амоніти та белемніти), брахіоподи, морські їжаки тощо (рис.Ж-18).
Наприкінці крейди відбулося, вірогідно, найбільше масове вимирання багатьох груп тварин та рослин. В морських басейнах зникли амоноідеї, іхтіозаври, завропгеригії, на суходолі - динозаври та птерозаври. Зовсім зникли різні голонасінні рослини (беннетітові, кейтонієві, чекановськієві). В інших групах значно скоротилася їх кількість - до 30-50%.
Крейдові моря за максимального наступу (трансгресії) покривали майже всю територію сучасної України. Утворення писальної крейди відбулось за максимуму трансгресіі за тропічного клімату. Доведені фази відступу моря та змін клімату.
Вітрини 16-20. Кайнозойська ера почалася 65 млн. р. тому, досі триває і буде тривати ще приблизно 20-25 млн. р. На суходолі кайнозой - час панування квіткових рослин, комах, птахів та ссавців; у морських, басейнах - розквіт водоростей, червів, молюсків, моховаток та костистих риб, а також різних типів підцарства найпростіших. Вуглеутворення відбулося переважно у неогені.
Вітрина 16, 17. Палеогеновий період почався 65 млн. р. тому, тривав 41,5 млн. р.
Панували квіткові наземні рослини в умовах тропічного клімату. Палеоген - час широкого глобального поширення ссавців, серед яких  панували плацентарні (древні хижі, древні копитні, примітивні примати тощо). В експозиції представлені безхребетні: молюски, "гігантські" форамініфери (нумуліти), нові групи коралів, морські їжаки, губки тощо.
 (ж-19).
Відклади палеогенових морів представлені переважно уламковими породами на більшій частині площі розповсюдження, яка поступається поширенню крейдових морів. На півдні України – в Криму відомі й карбонатні утворення палеогену –  сімферопольські вапняки. Така картина свідчить кліматичну зональність в палеогені, яка відбилася в породах та викопних рештках.
Вітрина 18. Неогеновий період  почався 23,5 млн. р. тому, тривав 21,75 млн. р. Неогенове життя наближається до сучасного. В морях різко скорочується кількість нумулітів та збільшується кількість планктонних форамініфер. Серед морських безхребетних добре збереглися черепашки черевоногих та пластинчатозябрових молюсків. Багато різноманітних костистих риб. Наприкінці періоду з'являються перші люди.
Неогенові утворення представлені морськими та континентальними породами. На початку неогену на Україні панували моря, наприкінці континентальний режим (рис. Ж-10).
Вітрини.19-20. Четвертинний період (антропоген)  почався 1,75 млн. і досі триває. Загалом характеристика близька до неогенової. Деякі дослідники вважають його частиною неогену. Територія України майже цілком була суходолом, за виключенням Чорного та Азовського морів. На суші в теплі часи росли ліси (букові, березові та дубові). На півдні утворювалися степи з відповідною флорою та фауною. У фази похолодання створювалися тундрові угрупування рослин та тварин: копитні лемінги, вівцебики, мамонти тощо (рис.ж-6).
Поділ пов’язаний з різкими змінами клімату. Нівальні (льодовикові) умови проявилися моренами або лесованими суглинками, які легко визначаються у розрізах. В теплі фази утворювалися викопні ґрунти, котрі відіграють велику роль для кореляції четвертинних відкладів. Морські породи антропогену відомі лише на півдні. Їх поширення відповідає коливанням рівня моря, яке було дуже опрісненим завдяки таненню льодовиків.
В експозиції представлені зразки порід, решток фауни, серед яких своїми розмірами виділяються кістки та зуби мамонтів.
Для антропогену надзвичайно характерна експансія людини. Інтенсивна та різноманітна діяльність людини стала впливати на розвиток біосфери. Цей новий стан біосфери В.І.Вернадський пропонує називати ноосферою від грецького noos - розум та sphaera - куля.