Національний Науково-природничий Музей

Час розвитку первісних організмів

Вітрини 8, 9.  Скам'янілості археозою — це, здебільшого, лише сліди прадавнього життя, відносно якого поки що можна лише здогадуватись. Найперші одиночні доядерні клітини бактерій та синьозелених водоростей відомі з Південної Африки, їхній вік — 3,2 млрд. років. Великі зарості цих водоростей залишили по собі масивні, часто куполоподібні утворення, що звуться строматолітами.
                Наступний етап життя, — протерозой, — розпочався приблизно 2,5 млрд. років тому і тривав 1800 млн років. Він визначається появою клітин з ядром, здатних до поділу. Живий світ того часу складали гриби, водорості та тварини переважно одноклітинної будови.
                Протерозой підрозділяють на ранній, середній та пізній, а у складі останнього виділяють рифей та венд, або едіакар. Відклади протерозою відомі з Північної Америки, Австралії, Південної Африки, Євразії (зокрема, Поділля в Україні). Еволюцію протерозойської біоти пов'язують із так званою "кисневою революцією", яка відбулася ще в археозої.
                Найбільш цікавою і найкраще вивченою є едіакарська (вендська) фауна, що включає дивні багатоклітинні безскелетні організми, розміри яких інколи сягали 1,5 м. Після серії глобальних зледенінь, які планета пережила приблизно 600-700 млн років тому, в морях стали активно розвиватися м'якотілі форми життя. Серед них були як медузоїди радіально-симетричної форми, так і тварини з двосторонньою симетрією. Одні з них зовні нагадували сучасні корали, інші — кільчастих червів та членистоногих. Відомі також сліди ходів у мулі. Більшість представників унікальної вендської фауни вимерла ще у протерозої. Але серед них існували й форми, що дали початок тваринам зі складною організацією, які перейшли у палеозойську еру.