English version



 

Правила для авторів

«Вісник Національного науково-природничого музею» — наукове видання, покликане поширювати інформацію про актуальні дослідження у галузі зоології, ботаніки, палеонтології, геології, екології, палеонтології, еволюції, вивчення та охорони біорізноманіття, созології, музеології. Окрему увагу журнал приділяє опису й аналізу різноманіття об’єктів природи (зокрема, у царині Конвенції про біорізноманіття) та результатам дослідження колекцій, обговоренню підходів до вивчення ландшафтного і біотичного різноманіття та його збереження, розвитку фондових природничих колекцій та управління ними, дослідженням з історії та перспектив розвитку музеїв як наукових та просвітницьких центрів. Видання рецензоване, кожна стаття отримує два експертні висновки від фахівців у відповідній галузі.

Загальна інформація

Назва:             Вісник Національного науково-природничого музею
Title: Proceedings of the National Museum of Natural History
Періодичність: 1 раз на рік
Свідоцтво державної реєстрації: 14636-3607Р від 23.10.2008 р.
Мови видання: українська, англійська, російська
Засновник: Національний науково-природничий музей НАН України

Тематика та зміст публікацій

До Вісника приймають проблемно-орієнтовані статті, які мають містити такі елементи *:
-  постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;
-  аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше питань цієї проблеми;
-  формулювання мети статті (постановка завдання);
-  викладення основних матеріалів дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
-  висновки і перспективи подальших досліджень з відповідного напряму;
-  список використаних джерел.

Основна рубрикація журналу:
-             Диверсикологія
-            Зоологія
-             Ботаніка
-             Геологія

-             Палеонтологія
-             Екологія
-             Еволюція
-             Созологія

-             Музеологія
-             Історія науки
-             Дискусія та критика
-             Інформація та хроніка

Правила для авторів

1. При підготовці статей для публікації просимо дотримуватися наведених нижче Правил. Статті, оформлені з порушенням цих правил, не реєструються і повертаються для дооформлення.

Обсяг матеріалів, що надсилаються

2. Рекомендований обсяг тексту статей становить: проблемно-теоретичних, дискусійних — 15–20 с., оригінальних фактологічних — 5–10 с., коротких повідомлень — 5 с., рецензій, хроніки, персоналій — 3 с. До «Вісника» приймають також оглядові статті обсягом 20–40 стор.
3. Рисунки, таблиці та реферати розміщують на окремих сторінках (рисунки також подають окремими графічними файлами, див. п. 15), їхній обсяг не повинен перевищувати половину розміру статті. Зміст таблиць та рисунків не повинен дублювати текст.
4. До статті необхідно додати (окремою сторінкою у файлі) довідку про автора, в якій зазначити: прізвище та ім’я автора, науковий ступінь, назву установи, посаду, поштову адресу, e-mail, телефон.
5. До редакції надсилають один примірник статті та його електронну версію (в назві файлу зазначають прізвище автора, дату і ключове слово, напр. “Tajkova-31012013-chersones.doc”).
6. Після затвердження статті до друку автор має надіслати до редакції вичитану після виправлення зауважень рецензентів та редактора електронну версію статті, включно з рисунками, а також повернути примірник статті з редакційними правками.

Оформлення рукопису

7.  Стаття має бути набрана на комп’ютері (MS Word), роздрукована з одного боку аркуша паперу А4 (кегль 12, інтервал одинарний, шрифт Times New Roman) з берегами по 2,5 см. Нумерація сторінок є обов’язковою. Стаття має бути уважно вичитана й вивірена автором.
8. До друку приймають статті, написані українською, англійською або російською мовами. Для неангломовних статей обов’язковим є дублювання підписів до таблиць і рисунків англійською мовою.
9. Заголовки та підзаголовки слід відокремлювати від основного тексту зверху і знизу вільним рядком. Не використовуйте у рукописі написання слів ЗАГОЛОВНИМИ ЛІТЕРАМИ.
10. Назви видів рослин і тварин подають латиною (курсив), а при потребі також (а не замість латини) мовою тексту статті. При першому згадуванні виду і роду вказують їхніх авторів. У геоботанічних статтях назви формацій подають латиною, назви видів у асоціаціях — латиною без авторів.
Загальні рекомендації щодо підготовки рукопису:
-     просимо уникати довгих назв у заголовках або підзаголовках;
-     бажано уникати використання різноманітних стилів, що містяться у MS Word;
-     проставляйте окремим рядком бажані місця розміщення рисунків і таблиць;
-     обов’язково зазначайте в тексті необхідне курсивом, напівжирним тощо;
-     уважно подивіться на зразок оформлення статті, що наводиться нижче.
Зверніть увагу на використання дефісу (-), середнього тире (–) та довгого тире (—):
«-» (дефіс) ставиться у всіх загальних випадках: північно-західний, жовто-зелений тощо;
«–» (середнє тире) ставлять при зазначенні інтервалу: 1995–1999 рр., Дніпро–Дунай, С. 125–160;
«—» (довге тире) ставлять замість дієслова-зв’язки: бук — дерево, Київ — столиця України тощо, а також у разі відокремлення бібліографічних даних у списку літератури.

Структура статті та порядок викладу матеріалу

12. Оригінальна стаття має включати такі розділи: вступ; об’єкти та методика досліджень; результати досліджень та їх обговорення; висновки. В окремих випадках можливою є модифікація розділів. Проблемно-теоретичні чи критичні статті можуть бути цілісними, не диференційованими на розділи (якщо це зробити неможливо). Виклад тексту повинен бути чітким, стислим, без повторів.
13. Розташування матеріалу в статті має бути таким, як у представлених на сайті журналу та в останніх випусках журналу статтях, у тому числі:
-    перед текстом статті — УДК, назва статті, ім’я автора (авторів);
-    інформаційний блок англійською та українською — назва статті, прізвище автора(ів), текст резюме (120–150 слів), ключові слова, назва установи з поштовою адресою та e-mail першого автора;
-    власне текст статті — з відповідними розділами та підрозділами, уникаючи великих абзаців (понад 15 рядків), з посиланнями на таблиці й рисунки та позначеннями місць їх бажаного розміщення;
-    після тексту статті — подяки, список літератури, резюме англійською та українською; таблиці та підписи до рисунків.
14. Скорочення слів і словосполучень, крім загальноприйнятих скорочень хімічних та математичних величин, мір, термінів, не дозволяються. Фізичні величини наводять в одиницях системи СІ. Математичні формули мають бути уважно вивірені.

Ілюстрації та таблиці

15. Кількість графічного матеріалу має бути виваженою щодо обсягу статті. Фотографії та малюнки, що розміщені у файлі статті, надають окремими фацлами формату *.tif, *.jpg, *.eps тощо. Графіки та діаграми, підготовлені у MS Excel та інтегровані у MS Word, також надають окремо.
16. Назви файлів ілюстрацій повинні за своїми номерами відповідати номерам зображень у тексті (напр. Tajkova-Fig1.tif, Tajkova-Fig2.xls).
17. Підписи до рисунків подають окремою сторінкою мовою оригіналу статті. В них наводиться назва рисунка і пояснюється значення деталей, кривих, літер, цифр тощо. У підписах до мікрофотографій вказують збільшення (окуляр, об’єктив).
18.  Однотипний цифровий матеріал треба зводити у таблиці і не дублювати у тексті. Таблиці мають бути компактними, а їхні «шапки» відповідати змісту граф.
19. Обов’язковим є посилання на ілюстрації та таблиці у тексті.

Посилання на джерела та бібліографія

20. Посилання на джерела інформації в тексті наводять у форматі [#], де # — порядковий номер джерела у списку. Уникайте автонумерацій, нумерація посилань має бути явною.
21. Список літератури складають за абетковим принципом із послідовною нумерацією джерел. Праці одного й того ж автора подають у хронологічній послідовності.
22. У бібліографії при посиланні на статті із журналів слід навести прізвища та ініціали всіх авторів, назву статті, назву журналу, рік, том, номер (випуск), першу та останню сторінки статті. Приклад:
1. Hutchinson G. E.Homage to Santa Rosalia or why are there so many kinds of animals? // The American Naturalist. — 1959. — Vol. 93, N 870. — Р. 145–159.
23.  При посиланні на статтю зі збірника або розділ книги вказують прізвища та ініціали авторів, назву статті та видання, том (випуск), місто видання, видавництво, рік, першу й останню сторінки.
Приклад:
2. Берг Л. С. Номогенез, или эволюция на основе закономерностей // Берг Л. С. Труды по теории эволюции (1922–1930). — Ленинград : Наука, 1977. — С. 95–311.
24.  При посиланні на книги та монографії слід вказати прізвища та ініціали авторів, назву видання, місто, видавництво, рік, загальну кількість сторінок, назву серії (якщо є). Для сучасних видань прохання вказувати ISBN.
Приклади:
3. Осичнюк Г. З. Бджоли-колетиди. — Київ : Наукова думка, 1970. — 158 с. — (Фауна України; Том 12, вип. 4).
4. Wilson D. E., Reeder D. M. (eds.). Mammal Species of the World (3rd ed.). — Baltimore : Johns Hopkins Uni­versity Press, 2005. — 2142 p. — ISBN 978–0–8018–8221–0.
Загальні рекомендації щодо підготовки бібліографії
-     уникайте довгих бібліографічних списків і по можливості посилайтеся на огляди;
-     добирайте найголовніші публікації за вашою темою у провідних виданнях;
-     уникайте посилань на неопубліковані дані, рукописи, тези, місцеві видання;
-     зважайте, що бібліографія відображає знання найкращих публікацій за темою;
-     для зразка оформлення бібліографії користуйтеся pdf статей на нашому сайті.

*Відповідно до Постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1 «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» (Бюлетень ВАК України. — 2003. — № 1).