Національний науково-природничий музей Національної академії наук України

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ПРИРОДНИЧИЙ МУЗЕЙ НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК НАН УКРАЇНИ
  ДЕРЖАВНИЙ ГЕМОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИ
ВГО "СПІЛКА ГЕОЛОГІВ УКРАЇНИ"
МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “УКРАЇНСЬКА РОДИНА”
ДП «УКРАЇНСЬКА ГЕОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ»

Міжнародний науковий семінар
ВІД СМОЛИ ХВОЙНИХ ДО БУРШТИНУ.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ВИКОПНИХ СМОЛ

17 травня 2012 р. у конференц-залі столичного Національного науково-природничого музею НАН України відбувся Міжнародний науковий семінар «Від смоли хвойних до бурштину. Ідентифікація викопних смол».
Організатором семінару виступив Національний науково-природничий музей за підтримки Інституту геологічних наук НАНУ, Державного гемологічного центру, Всеукраїнської громадської організації «Спілка геологів України», Державного підприємства «Українська геологічна компанія», Міжнародного благодійного фонду «Українська родина». У науковому форумі взяли участь більше 50 вчених з України і Росії, у тому числі молоді вчені: студенти, аспіранти, докторанти наукових установ НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського геологорозвідувального технікуму, котрі цікавляться проблемами бурштину.
До відкриття семінару було підготовлено та видано в електронному вигляді збірку наукових праць учасників. Крім того, кожен отримав також фотоальбом гірських порід і мінералів (СD-диск), який презентував кандидат фізико-математичних наук М.О. Колтовий (м. Москва).
З вітальним словом до учасників семінару звернувся директор Відділення морської геології та осадочного рудоутворення академік НАН України Євген Федорович Шнюков. Він зазначив, що бурштин-сукциніт – це єдиний найцінніший і найпоширеніший різновид викопних смол. В Україні встановлені значні розміри потенційно перспективних площ (понад 10 000 км2), які дають змогу прогнозувати значні ресурси якісного бурштину, до того ж поширеного у сприятливих гірничо-геологічних умовах.
Відкриття та розробка низки родовищ розсипного бурштину в останні два десятиріччя виявили комплекс невирішених науково-теоретичних та практичних проблем геології цього самоцвіту. Насамперед це питання генезису та просторового положення корінного першоджерела бурштину, без якого неможливий науково обґрунтований прогноз промислових родовищ. Крім того, за останні роки в Україні виникли нові проблеми, пов’язані з пошуково-розвідувальними роботами і розробкою розсипів в умовах Полісся, охороною природного середовища та багато інших.
Завданням цьогорічного семінару стало, в першу чергу, оцінка стану вивченості взаємозв'язків виявлених властивостей різних видів викопних смол та їх генезису, особливостей будови, структури, прогнозу, ідентифікації.
Тематика семінару охоплювала наступні наукові питання: 

1. Процеси фосілізації рослинних смол.

2. Вивчення оптичних властивостей бурштину-сукциніту з метою ідентифікації.

3. Ідентифікація археологічного бурштину.

4. Бурштин у музейних колекціях.

5. Бурштин у прикладному мистецтві.

6. Стратиграфія та речовинний склад викопних смол

7. Прогноз родовищ бурштину.

На семінарі найбільшу зацікавленість аудиторії викликали наступні доповіді: Мацуй В.М. Наземно-болотный этап фоссилизации растительных смол; Колтовой Н.А., Мацуй В.М. Флуоресцентные методы исследования янтаря; Хамайко Н.В., Колтовой М.О., Журухіна О.Ю. Бурштин з археологічних розкопок Київського Подолу. 2008 р.; Милованов С.И и др. Клад янтаря в раскопках Владимира-на-Клязьме.
Тематика семінару дозволила обговорити новітні наукові досягнення в галузі теорії походження викопних смол (етапи фосилізації рослинних смол на шляху переходу у викопні та бурштин-сукциніт), перспективи пошуків нових родовищ бурштину в Україні. При цьому особливий інтерес викликав всебічний аналіз палеогеологічної та палеоекологічної обстановки на території Українського щита (Дніпровський буровугільний басейн) у нижній половині середнього еоцену, пізньому еоцені – ранньому олігоцені (Мацуй В.М., Галицький Л.С., Ремезова О.О., Криницька М.В., Осокіна Н.П.), а також результати новітніх досліджень оптичних властивостей викопних смол, проблеми «археологічного бурштину» (Колтовой Н.А., Мацуй В.М., Прокопець В.В., Рудюк Я.О., Хамайко Н.В., Мілованов С.І.), застосування бурштину-сукциніту та продуктів його переробки в медицині (Малюк В.І. та ін.)
Завдяки використанню останніх досягнень науки і техніки (новітні методи спектрального аналізу, сучасні спектрофотометри і лазерні джерела світла), з’явилася можливість точніше ідентифікувати зразки різних мінеральних видів викопних смол. Сучасні флуоресцентні методи дозволяють успішно проводити ідентифікацію музейних і «археологічних» зразків бурштину без руйнування, встановлювати наявність солей янтарної кислоти в зведеному стратиграфічному розрізі палеогену, що надзвичайно важливо при виявленні продуктивних і «порожніх» горизонтів в процесі пошуково-оціночих робіт на розсипи бурштину-сукциніту.
Важливим підсумком семінару є встановлення перспективних напрямів подальших досліджень у галузі наукового прогнозу розсипів бурштину-сукциніту, а також ознайомлення науковців та студентської молоді з проблемами геології бурштину в Україні.
Міжнародний науковий семінар прийняв рішення:
1. Не рідше одного разу на два роки проводити наукові семінари з обміну досвідом і обговорення новітніх результатів фундаментальних досліджень з питань: геології викопних смол, використання бурштину та продуктів його переробки, проблем екології регіону в зв’язку з видобутком сонячного каменю, перспективи бурштинового бізнесу тощо.
2. Висновки семінару та дані про результати і можливості нових фізичних методів для оперативної оцінки перспективності пошукових площ на бурштин довести до відома Державної служби геології та надр України, а також представників зацікавлених організацій і підприємств .
3. Висновки семінару передати до Президії НАН України з пропозицією щодо включення у виробничі та наукові плани теми «Наукове обґрунтування прогнозу пошуків нових родовищ бурштину в Україні».
4. З метою зацікавлення спеціалістів бурштиновою тематикою розробити нову експозицію «Бурштин – свідок клімату Європи у палеогені» та залучити до співробітництва спеціалістів з Польщі, Бєларусі й Росії. Проводити тематичні виставки у Геологічному музеї ННПМ НАНУ та у музеях бурштину України.
З матеріалами семінару можна ознайомитися тут. Найцікавіші доповіді будуть опубліковані у Віснику ННПМ НАНУ за 2012 рік. Пропозиції щодо проведення наступного семінару з проблем бурштину можна надсилати за електронною адресою seminar@museumkiev.org.

МАТЕРІАЛИ СЕМІНАРУ