Особливості подання інформації у довіднику-кадастрі

      У книзі наведені дані про поширення земноводних, занесених до останнього видання Червоної книги України (Червона книга України / Під ред. М. М. Щербака. - К. : Укр. енциклопедія, 1994. - 464 с.), і тих таксонів, які на нараді кураторів Національної комісії з питань Червоної книги України 15 червня 2004 р. було запропоновано внести до нового видання. Відомості про ареали амфібій, занесених до Червоної книги України, базуються на 3 джерелах:

      1. 1. Матеріалах фондових колекцій найбільших музеїв України і Росії: Зоологічного музею Національного науково-природничого музею Національної Академії наук України (ZM NMNH), Зоологічного музею Ужгородського університету (ZMUU), відділу герпетології і орнітології Зоологічного інституту Російської академії наук (ZISP), Зоологічного музею Московського університету ім. М. Ломоносова (ZMM), Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченко (ZMKU), Музею природи Харківського університету (NMCU), Зоологічного музею Львівського державного університету ім. І. Франка (ZMLSU), Державного природничого музею Національної академії наук України, м. Львів (NSMUNAS), а також Національного музею природничої історії, м. Вашінгтон (USNM).
2. Опублікованих у наукових виданях вказівок про проживання в тих чи інших регіонах земноводних, занесених до Червоної книги України.
3. Усних повідомленнях спеціалістів.

      Матеріали щодо поширення кожного виду починаються з короткого видового нарису. Далі наводиться перелік точок знахідок тварин за матеріалами найбільших музеїв, які звичайно розташовані в порядку зростання їх інвентаризаційних номерів. Кожна така точка позначена знаком # і відповідною цифрою, які вказують на місце розташування цієї виборки на карті. При нанесенні місць збирання на карто-схеми використовувалися, як правило, географічні карти масштабу 1 : 200 000 і відповідний довідник адміністративних найменувань України (Горпинич, 2001). Інвентаризаційні номери кожного музею позначені як №, далі через косу риску йдуть порядкові номери, які є в цій виборці тварин (якщо такі є), і число дорослих екземплярів (число личинок або напівдорослих особин у даній виборці вказується окремо). Слід також відмітити, що в авторських або первинних етикетках можуть використовуватися різні формати написання дати збору: "Май.21.1957", "25.04.1966", "12.VI.1960" і ін. У зв'язку з цим, для зручності сприймання, дата збору матеріалу винесена в кінець написання етикетки і наводи-ться арабськими цифрами в єдиному форматі "рік, місяць, число" (наприклад: "1949.08.22"). У даному виданні зберігається стиль наведення дати збору. У багатьох випадках назви країни, адміністративних областей або районів точок збору в авторському чи первинному записі були відсутні. Згодом вони звичайно були установлені при камеральній обробці матеріалу і вказані на початку запису або додатково в круглих дужках. Для зручності сприймання скорочені варіанти написання адміністративних або географічних назв на авторських чи оригинальних етикетках (напр., "Львівськ.", "Ів.-Фр." тощо) перетворені на звичайні найменування ("Львівська", "Івано-Франківська" і ін.). Перетворені також такі скорочення як "бук" на "буковий", "гр." або "граб" на "грабовий" тощо. При зазначенні точки збору максимально використовувалася авторська (або первинна) інформація про місце спіймання і ці дані наводяться в квадратних дужках (як правило, це відомості на етикетках, які або прив'язані до тварин, або знаходяться всередені самих ємкостей). Записи в круглих дужках, які розміщені всередині квадратних дужок, є уточненою інформацією, яка була або відсутня на оригінальній етикетці, або доповнена авторами цього видання.

      У кінці запису вказується характер інформації, яка наводиться для кожної конкретної виборки в квадратних дужках (авторський або первинний тип етикетки). Якщо авторська або первинна етикетки відсутні, то для даної точки збору наводиться колекційна етикетка, тобто та, яка звичайно є на ємкості, в якій зберігається виборка, і яка споряджена інвентаризаційним номером. Необхідно вказати на те, що в окремих виборках є також попередні дані у вигляді етикеток інших музеїв (наприклад, якщо матеріали поступили у фондові колекції по обміну з інших сховищ, етикеток більш ранніх (= інших) інвентаризаційних систем, польових коментарів авторів збору матеріалу тощо. Не виключено, що подібна інформація виявиться корисною в наступних роботах, у зв'язку з чим вона також наводиться в цьому виданні.

      Відомості про поширення, які базуються на літературних даних, наводяться як посилання на відповідного автора і рік опублікування, далі, через дві косі лінії (\\), наводиться інформація в квадратних дужках про точку, в якій відмічений той чи інший вид у даній роботі. Додаткова інформація з літературних джерел звичайно вказується за квадратними дужками і / або в круглих дужках. Матеріали по зустрічам того чи іншого виду, основані на усних повітомленнях спеціалістів, наводяться із зазначенням їх посади і місця роботи, і далі, через одну косу риску (\), дані про місце і час спостереження.