Національний Науково-природничий Музей

ПОГОНОФОРИ (POGONOPHORA), АСЦИДІЇ (ASCIDIDAE)

Погонофори зовні схожі на дуже довгих тонких червів з щупальцями на передньому кінці тіла, але за внутрішньою будовою це досить своєрідні морські тварини, які поєднують примітивні риси організації (повна відсутність травної системи) з еволюційно просунутими рисами (розвинута кровоносна та нервова системи). Вони живуть переважно на великих глибинах (3–10 тис. м), де фільтрують воду, відділяючи органічні рештки та мікроорганізми для живлення. Деякі види погонофор ведуть дуже екстремальний спосіб життя, тому що існують у так званих гідротермальних оазах – підводних вулканічних гейзерах на великій глибині, при температурі води до 300°С та великому тиску. В такому незвичайному навколишньому середовищі погонофори можуть утворювати великі колонії, які дають прихисток деяким іншим глибоководним організмам. Через недостатню вивченість, погонофор досі вважають окремим типом тварин, але останні дослідження їх рухливих личинок виявили додаткові риси розвитку і перетворення, що зближують їх з кільчастими червами, з одного боку, і з голкошкірими та покривниками, з іншого боку.

Асцидії (Ascididae)

Асцидії – група морських тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя. На сьогоднішній день відомо приблизно 1300 видів. Тіло цих тварин мішкувате, з двома виростами-сифонами. Через один (ротовий) сифон асцидія засмоктує воду, через інший (клоакальний) – випорскує її назовні. Вода проціджується у величезній глотці тварини, пронизаній зябровими щілинами. Дрібні органічні рештки та планктон ідуть на поживу, а свіжий кисень на зябрах потрапляє в кров. Таким чином доросла асцидія проводить все своє життя. Але на личинковій стадії ці тварини були організовані значно складніше, мали розвинені органи чуття і руху, нагадували личинок риб і земноводних. Всередині тіла личинка має внутрішній осьовий скелет – хрящову хорду та нервову систему у вигляді трубки. Ці особливості будови об’єднують їх з іншими хордовими та хребетними тваринами. Личинка асцидії затримується на рухливій стадії лише кілька годин або кілька діб, після чого прикріплюється десь до субстрату, проходить швидкий, але досить складний процес перетворення в примітивну мішковидну тварину та починає своє доросле життя.