попередня - Екскурсія по зоомузею, частина 1.

наступна сторінка - Екскурсія по зоомузею, частина 3.

З любов'ю до Зоологічного музею.
Автор нарису Євген Писанець

Про те, що бачать усі, частина 2, риби, амфібії, плазуни.

Експозиція хордових тварин займає усю іншу частину коридору і дві зали. В коридорі експозиції хордових увагу відвідувачів в першу чергу привертають, за винятком "звичайних" експонатів й ті, що розміщені на протилежному боці, уздовж вікон.

Це - чучело величезної риби-місяця ( чемпіон із плодючості, відкладає більше 300 млн. ікринок), дивовижних риби-пилки та риби-молота, величезних білуги й осетра... Не менш цікаві й експонати вітрин. Тут і летючі риби-довгопери, які, рятуючись від хижаків, можуть " вистрибувати" з води та й планувати над нею на відстань 200-400 (!) метрів, морський півень, здатний видавати звуки, риби-двозуби, схожі своїми голками на величезних їжаків чи дикобразів, риби-причепи, і величезноплаский чорноморський калкан.

Далі, за вітринами з рибами, експонується не менш цікава група - Земноводні чи Амфібії. Ці тварини в значній мірі все ще пов'язані з водним середовищем та для більшості з них властива стадія водної личинки ( у безхвостих - це пуголовок). У багатьох це асоціюється з дрібним розміром личинок ( пуголовків) та великим, - дорослих. Дійсно, звичайно так і буває, але тут можна побачити американську амбістому, довжиною майже 20 см та таких самих розмірів її личинку, яка зветься аксолотль. Більш того, ці личинки-аксолотлі здатні як і дорослі... розмножуватися.

Існування дорослих амфібій частіше за все пов'язано з наземним середовищем, хоча серед них є й такі, які усе своє життя, як і пуголовки, проводять у воді ( наприклад, шпорцові жаби). Є й такі, що пристосувалися не лише до життя на кущах чи деревах, але й здатні... до плануючого з гілки на гілку " польоту" на відстань більше десятків метрів (ракофоруси). Зазвичай привертає увагу до себе схожий на великого черв'яка цейлонський рибозмій та крупна вугороподібного виду амфіума з зародковими кінцівками, майже півтораметрова гігантська саламандра та мікроскопічного розміру найдрібніша жаба в світі кубинський свистун ( для зручності його розглядання у вітрині навіть змонтовано спеціальне збільшуюче скло). Тут же можна побачити европейського протея, жителя печерних водойм, у якого очі рудиментарні та скриті під шкірою, сирена з пір'ястими зовнішніми зябрами і лише двома передніми кінцівками (задні не розвинені).

Усі інші вітрини цієї частини музею присвячені Плазунам чи Рептиліям. Усього у світі їх нараховується біля 7700 видів і вони зараз представляють групу, яка була більш чисельною у мезозойську еру, що почалася біля 320 млн. років тому та продовжувалася майже 165 млн. років. Більша частина рептилій вимерла, але ті, що дожили до нашого часу, дивують своєю незвичайністю. Так, в першу чергу, звичайно ж, до себе привертають увагу черепахи. І хоча на Україні живе лише один вид черепах (болотяна черепаха), тут можна побачити й інших представників цих тварин з багатьох кутків світу. У музеї експонується зелена, чи супова черепаха. І хоча вона досягає "лише" до 1.4 метру та ваги до 400 кг, але й ці цифри вражають. Приблизно такого ж розміру та з такою же вагою гігантські слонові черепахи. Інші дивують своїми примхливими формами, як наприклад, матамата. Є види, у яких шия своєю довжиною майже перевищують довжину тіла (зміїношийна черепаха). В декількох вітринах виставлені крокодили: крокодил нільський, гостропикий, кубинський, алігатор, міссисіпський та китайський.


Один з самих цінних експонатів - гаттерія ( подарунок Веллінгтонського музею). Ці тварини відомі з кінця юрського періоду (розпочався біля 190 млн років потому, тривав приблизно 60 млн років) і зараз вони існують лише на декількох островах у Новій Зеландії. Цей вид цікавий тим, що у його представників... три ока. Два як і усіх інших хордових по боках голови, а третє на тім'ї. І хоча воно недорозвинуте, але все ж таки має кришталик та сітківку і відрізняє темінь від світла. Інші їх відмінності не менш виразні. Наприклад те, що статевозрілими вони стають лише біля двадцяти років, а розвиток у відкладених яйцях зародків триває довше року. Тут також можна побачити хамелеонів, ігуан, варанів, єдину в світі отруйну ящірку мексиканського ядозуба. Далі вітрини знайомлять з тими плазунами , які привертають увагу без виключення усіх. Це - змії. Про них можна розповідати, мабуть, годинами. Тут можна побачити і тонку змію, що нагадує своїм зовнішнім виглядом великого дощового черв'яка (вона так і зветься - слепозмійка черв'якоподібна), і саму велику у світі отруйну змію - королівську кобру (близько 5.5 метрів). Інші змії вражають своїм яскравим малюнком (молочна змія луизианська, мексиканська королівська змія), незвичайними формами (гадюка дворога).