Вісник Національного науково-природничого музею, 2016, № 14, стор. 23–34
Нові знахідки відбитків м’якотілих та іхнофосилій у Могилівській світі Бернашівського кар’єру
doi: https://doi.org/10.15407/vnm.2016.14.023
Автор(и): Гриценко, В. П. http://orcid.org/0000-0003-2904-4851,
Резюме:
Відомо, що вендські відклади Поділля складали конкуренцію едіакарським розрізам щодо обрання стратотипу останньої системи верхнього протерозою. Розрізи відслонені берегами Дністра та його приток, але найкращий об’єкт для дослідження — кар’єр поблизу с. Бернашівка. Науковці та шукачі викопних решток знаходять зразки нових видів вендської біоти. Шукачі скам’янілостей знаходяться навіть у кращих умовах, оскільки не залежать від жодної адміністрації та інститутів. Об’єктами вивчення були різні види викопних решток (переважно відбитки Metazoa, сліди іхнофосилій або біогліфи), знайдені на декількох рівнях вендської послідовності в межах могилів-подільської серії. Нові роди та види описані за прийнятим для вендських викопних решток спрощеним стандартом, що визначається ступенем їх збереженості та простотою будови. Вперше знайдені та описані об’ємні відбитки істот, невідомих раніше з цієї території — «поліпи кишковопорожнинних» (на зліпках помітні повздовжні зморшки, які подібні до мезентеріальних складок коралів. У 2016 р. на Поділлі вперше у ямпільських верствах знайдено відбитки Charnia masoni Ford та sp. nov. p. (ймовірно, представники двох різних видів чи особин різного віку. На додачу до викопних решток досліджувалися також фаціальні особливості вміщуючих відкладів. Встановлено різноманітність умов накопичення морських відкладів від мілководних до глибоководних. Викопні рештки розповсюджені переважно у мілководних відкладах.
Ключові слова:
венд, верхній протерозой, Поділля, могилівська світа, нові роди, нові види.
Адреса для зв’язку:
В. П. Гриценко; Національний науково-природничий музей НАН України; вул. Богдана Хмельницького 15, Київ, 01030 Україна; e-mail favosites@ukr.net
|
